філософська лірика » Талант Интернета - сайт талантов, исполнителей, музыкантов, певцов, поэтов и художников. Где творческие люди могут добавлять свои работы – музыку, клипы, картины, стихи, сочинения и поэзию.

Талант интернета


 
 

> філософська лірика
Сортировать статьи по: дате | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту


Чужі думки

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:41 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Чужі думки
Чужі думки

Думки чужі, не вразять серце,
у них живе не мій портрет,
який побачили під сонцем,
як пісні власної куплет.

Живу життям за власним часом,
що б`є самотністю стежки,
які осяють з кожним разом,
душевні мудрості книжки.

Любов палає почуттями,
які неначе водоспад,
тепло втрачаю відчуттями,
воно не вернеться назад.

Та зло на серці не живуче,
але живучим є для вас,
бо звідки всі слова колючі,
що болем дух проймають враз?

Думки чужі, - живуть чужими,
бо лиш зображують творця,
відверто фарбами тривкими,
малюють в пам`яті співця.

Спіцин Євгеній 30.03.16


Читаю листи

Читаю листи
Читаю листи

Читаю листи,
в яких все минуле,
писала їх ти,
коханням заснулим.
Заснулим в душі,
як сон його бачу,
де літні дощі,
омиють невдачу.

Читаю листи,
розтавши думками,
які не звести
у річку струмками.
То радості мить,
то розчарування,
а серце бринить,
в жагі мандрування.

Щоб повернуть минулі дні,
ще раз твої побачить очі,
в яких життя моє у сні,
живе світанням після ночі.

Читаю листи,
шукаючи світло,
але не знайти,
ту бурю, що стихла.
Якою жили,
коханням з`єднавшись,
серцями цвіли,
весною почавшись.

Весна триває в самоті,
печаллю десь у почуттях,
любов живе на висоті,
немов не сам у відчуттях.

Бо відчуттями поруч ти,
дівчино мила мого серця,
але минуть з тобою сни,
коли прийде на небо сонце.

Спіцин Євгеній 29.03.16


Музика душі

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:38 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Музика душі
Музика душі

Відчую дотиком стіну,
що закриває серцю світ,
тривожить на душі струну,
лишивши музикою слід.

Хоча і нота лиш одна,
єдиним чуюю її звуком,
а думка лине як луна,
лунавши стогіном чи стуком.

Являє музику в душі,
надавши ноті власне слово,
з яким душею йдуть дощі,
немов жива музична мова.

Відчую біль пекучим жаром,
що тіло сповнює ураз,
відчую радість теплим даром,
що робить світ щасливим в нас.

Відчую вітром дужим злобу
і знов застуджуюсь в журбі,
коли злі ноти брав на пробу,
то я довірився в собі.

Явити музику душею,
в усій тональності частот,
добро є нотою моєю,
щоб всіх позбутися пустот.

І зникне темрява на світлі,
або сховається на дні,
а на душі хай буде тепло,
вона жива в музичній грі.

Спіцин Євгеній 28.03.16


Тунель кохання

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:38 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Тунель кохання
Тунель кохання

Життєво в самоті,
у власній доброті,
для злих у забутті,
іду тунелем.

Тунелем кожен день,
де стінами є тінь,
де є та світла грань,
моїм готелем.

Плачу йому я дань,
страждаючи від ран,
втрапляючи у твань,
людських оман.

По світлу йду у світ,
лишаючи свій слід,
мов дасть зорею схід,
в життя роман.

Тунель кохання,
тунель життя,
де сподівання
і почуття
дарують силу
йти до кінця,
у світ де милі
живуть серця.

Життєво в самоті,
не сам у відчутті,
душа на висоті,
бо йду тунелем.

Забувши про журбу,
пізнавши тлом юрбу,
одержав я скарби,
бо йшов тунелем.

Спіцин Євгеній 27.03.16


Справжність

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:36 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Справжність
Справжність

Живеш в проблемах і ділах,
весь день провівши на ногах,
ведеш думки всі у словах,
забувши про себе.

В житті лиш монотонність днів,
чужий про себе чуєш спів,
чужим стаєш і в сяйві снів,
тому що не треба.

Жити для когось,
жити для чогось,
пливти за течією в нікуди.

Вчися душею,
бути собою,
щоб від порожнечі відійти.

Хотів потрібним бути всім,
але, як завше, чуєш грім,
в журбі теплом шукаєш дім,
де тобі добре.

Ожив собою у собі,
зацвів загадкою юрбі,
твоє потрібне лиш тобі,
бо серцем недобре.

Жити для когось,
жити для чогось,
пливти за течією в нікуди.

Любо для себе,
сонцем на небі,
в собі життям гармонію знайти.

Спіцин Євгеній 27.03.16


Надія чудес

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:35 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Надія чудес
Надія чудес

Світле сонце в небесах,
як надія в чудесах
яскравить фарбами думки.

Ніби з`явиться в житті,
та людина в почутті,
з якою б сплутались стежки.

Вже серце ожива,
коханням заспіва,
забувши про нестерпний біль.

Немов вже пора,
почати все з нуля,
любов, життя, почати в штиль.

Надія з чудес
- надія на щастя,
невдача ж колись
опиниться в пастці.

Застане дощем
яскраве кохання,
яким зацвітем
у світлі світання.

Ввійшов у серце хтось,
з бажанням щастя десь
цвіте садами щовесни.

Весна вже довгий час
чарує світ для нас,
в житті де ти, лиш поясни.

Надіє чудес,
надіє на щастя,
зустріну колись,
її, ніби гостю.

Прийшла що на мить,
лишилась назавше,
коханою жить,
кохання пізнавши.


Спіцин Євгеній 26.03.16


Дорога падіння

Автор: Evgens дата 16-04-2016, 12:34 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Дорога падіння
Дорога падіння

Ніч змінить день,
день змінить ніч ,
мов погляд,
що ринув в тінь,
як серця клич на вигляд.

Ставши для всіх забутим,
щирістю ледь відчутим,
через роки почутим.

Сон втілив світ,
світ, де лиш сенс
кохання,
що мало цвіт
і дало шанс в чеканні.

Ставши предметом казки,
цвівши в уяві ласки,
живши, як світла маска.

Плани життя,
ніжиш в собі,
як мрії,
рана буття,
цвітом журби,
вже зріє.

Впавши, сумуй мовчанням,
серце залиш з коханням,
душу - з новим світанням.

Спіцин Євгеній 21.03.16


Дитина в мені

Автор: Evgens дата 2-04-2016, 12:22 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Дитина в мені
Дитина в мені

На душі, ще мріє про світлу любов,
на душі, всміхається знову і знов,
ігноруючи правду гірку,
все кохаючи думку легку,
відчуваючи радість дзвінку,
весною в серці.

Кожен день, живе у тій казці своїй,
кожен день, дарує цвіт щастя одній
душі разом з узами дружби,
не знавши обману і служби,
ще просить погратися "нужбо",
із променем сонця.

Дитина в мені,
якою бів я раніше,
дитина в мені,
з якою світ є світлішим,
дитина в мені,
з якою буду сильнішим,
вбачаючи дні,
якими чекаю найгірше.

У душі, у неї страх увесь тане,
у душі щитом її завше є мама,
яка зло затьмарить любов`ю,
теплом всим і власною кров`ю,
дитя захищавши любов`ю,
від всякої кривди.

Світ життя, для неї лиш світлим відомий,
світ життя, ласкавістю тільки знайомий,
цікавість до всього безмежна,
лукавість у вчинках суміжна,
бо кривда з любов`ю є ніжна,
грайлива як завжди.

Дитина в мені,
якою лишився я досі,
живу кожні дні,
щасливі шукаючи роси,
дитина в мені,
хто має усі мої риси,
живе у мені,
любов`ю нестримною досі.

Спіцин Євгеній 27.03.16


Самоцвіт

Автор: Evgens дата 13-03-2016, 20:32 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Самоцвіт
Самоцвіт

Незлим єством панує всюди,
незнаний світлом дивосвіт,
із ним лише є добрі люди,
в душі їх він як самоцвіт.

Який ціни не мав життєво,
а всі знецінюють його,
в думках своїх лихих миттєво,
життя не знаючи всього.

Його знайти не так можливо,
як загубити у журбі,
але завжди було важливо,
його знаходити в собі.

Як самоцвіт із блиском сонця,
який виблискує кругом,
являє справжнє диво серцю,
і щастя сіє він нутром.

Несе він гасло у життя,
яскраві барви кольорів,
які внесеш в своє буття,
щоб день в душі не сутенів.

Він завше є всьому началом,
початок всьому закладе,
веде до дального причалу,
життя де сонцем зацвіте.

Спіцин Євгеній 03.03.16


Ворон

Автор: Evgens дата 13-03-2016, 20:31 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Ворон
Ворон

Коли довкола світ,
влаштовує ні чим,
коли душевний цвіт,
звивається ні з ким.

Покине плоть душа,
порине в небеса,
бо там її втіша,
звичайності краса.

Залише, ніби слід,
на серці люта біль,
яка любовний схід,
псувала ніби цвіль.

Залишились думками,
недрузі на землі,
посохлими гілками,
згорають у вогні.

Немає як нічого,
є світлі небеса,
немає лиш нікого,
хто вірить в чудеса.

Прилине з неба радість,
проміннями в мені,
візьму як дар на милість,
буть вороном в собі.

Лечу в думках за хмари,
як ворон в кожні дні,
добро як білі чари,
виблискують в мені.

Побачить кожен враз,
очима власний страх,
але настане час,
що їм відкриє крах.

Бо ворони не всі,
є злими на душі,
трапляються як ті,
що линуть у кряжі.

Як вітер світлих днів,
зробити світ ночей,
галявиною снів,
що ніжна для очей.

Я вороном живу,
сповняю пустоту,
душею на плаву,
являю доброту.

Спіцин Євгеній 05.03.16


Нічні думки

Автор: Evgens дата 13-03-2016, 20:26 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Нічні думки
Нічні думки

Коли сяють в небі зорі,
сяють іскрами багатть,
розпливлися піной в морі,
ніби хвилями спадать.

Прохолодою нічною,
проливають вони дні,
зачаровують красою,
блиском спокою у сні.

Приганяють вони вітром,
дивовижнії струмки,
що наповнять душу світлом,
оживляться як думки.

Як думки із царства волі,
що літають як птахи,
по ночах, коли є зорі
і в пітьмі живуть страхи.

Яскравіше оживають,
у фантазіях творця,
більше сили набувають,
як відкритіші серця.

Серця чисті від печалі,
від амбіцій і від сліз,
правил мідної скрижалі,
доброту що тягне вниз.

Ось тоді думки душевні,
оживають уночі,
як зірки нічні блаженні,
заіскріють в далечі.

Спіцин Євгеній 01.03.16


Світло душі

Автор: Evgens дата 10-03-2016, 18:30 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Світло душі
Світло душі

Світ, що в мені,
є недосяжним,
для байдужих очей,
в світлі зорі,
сяйвом протяжним,
є він дивом ночей.

Кожен вважає,
почуттям серця,
в ньому панує лиш тінь,
світло кидає,
з власного сонця,
в той небачений день.

Світло в душі,
щастям спрямую до неба,
світло в душі,
любо плекаю для себе.

Теплу весну,
чекаєте в барвах надії,
тепла весна,
в мене є променем мрії.

Лине з землі,
сяйвом до неба,
день серед темних ночей,
світ у імлі,
спасом для себе,
радісно взяв для очей.

Бачить мій світ,
хто не байдужий,
у глибині почуття,
той бачить цвіт,
хто іще дужий,
на світлове відчуття.

Спіцин Євгеній 28.02.16


Селфі

Автор: Evgens дата 29-02-2016, 21:23 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Селфі
Селфі

Як дістав від міста шум,
запах їжі й сигарет,
промайнув думками сум,
дзвоном сильним від монет.

Як тебе стомила вже,
монотонність всіх годин,
неминучість щастя жне
і страждаєш ти один.

Відпусти усю журбу,
не катуй себе в собі,
поверни свого в юрбу,
що затримався в тобі.

Там, де тиша, шлях веди,
щоб побути сам-на-сам,
фотографію зроби,
хай живе усмішка там.

В місто знову ти зайдеш
та почуєш його шум,
в рамки сірості ввійдеш,
де відчуєш знову сум.

Відшукай свій телефон,
фотографію знайди,
мов на згадку щастя фон,
де живеш радівши ти.

Не впускай в думки журбу,
зачинися і радій,
хай терзає лиш юрбу,
що не бачить цвіт надій.

Селфі днів живе нехай,
які в спокої провів,
пивши радість ніби чай,
зі смаком, з яким хотів.

Спіцин Євгеній 18.02.16


Особисті казки

Автор: Evgens дата 29-02-2016, 21:22 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Особисті казки
Особисті казки


Кожен любить слухати казки,
почерком писати вже свої,
чари все вбирають, мов піски
воду з неба, як ідуть дощі.

Кожен в казці, ніби персонаж,
ним живе та казочка цілком,
що займає обсягом стилаж,
де й чужі трапляються шматком.

Живемо у казках тих особистих,
про себе їх складаємо в собі,
даємо їм моменти золотисті,
все більше їх чекаючи в житті.

Слово з казки буде компліментом,
що осяє роси почуття,
ніч прийде у казці конкурентом
що відправить світло в забуття.

Але прагнем слухати казки,
де живем в надіях на дива,
наша йде крізь глину і піски
та у барвах знову ожива.

Живемо у казках тих особистих,
про себе додаємо всі думки,
моменти всі важливі, урочисті,
казково потечуть, немов струмки.

Спіцин Євгеній 15.02.16


Чистота душі

Автор: Evgens дата 21-02-2016, 15:36 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Чистота душі
Чистота душі

Не можу, дивитися на світ,
у чорних чи рожевих окулярах,
бо бачиш ніби віртуальний цвіт,
що сяє і цвіте лише в примарах.

Не можу. замкнутися в собі,
моя душа страждатиме від спраги,
яка зумовить знов похмурі дні,
коли думки живуть у барвах саги.

Чистота душі, є рідкістю в наш час,
як серцю світлі дні, пронизані теплом,
бо світло наче все, цвіте нутром у нас,
як чистота душі пов`язана з добром.

Не хочу, комусь давати біль,
дрібницями чи ревнощами враз,
бажаю, лиш цукор, а не сіль,
яку облишу навіть в світлі фраз.

Я прагну, змиритися в житті,
із правдою, яка лише про мене,
почути власний голос в почутті,
що чистотою досі в мені лине.

Чистота душі, спадковою не є,
як гени від батьків чи мудрості знання,
чистота душі - це рішення моє,
яке давно хотів, мов там відвертий я.

Спіцин Євгеній 14.02.16


Спалах натхнення

Автор: Evgens дата 21-02-2016, 15:32 Стиль: Філософська лірика
  • 0
Спалах натхнення
Спалах натхнення

За столиком яскравого кафе,
крокуючи по вулиці нічній,
знайду солодке, подумки, драже,
мов щастя, в краплині тій одній.

На стежці, що з красою перетне,
гуляючи у лісі чи в парку,
дивиною раптом осягне,
мелодія чудовності дзвінка.

Приходить несподівано, ні звідки,
думка. що початок дасть дивам,
можливо цього спалаху є свідки,
може будеш свідком лиш ти сам.

Думки життєво, наче голуби,
летять до всіх, сюрпризами душі,
летять вони на клич душі? Якби!
Вкрашаючи погодою всі дні.

Де будеш ти і як, це не важливо,
як ті твої поточні почуття,
приходять несподівано, як диво,
думки, які зігріють відчуття.

Спіцин Євгеній 14.02.16

Назад Вперед
Наверх