Пейзажна лірика » Талант Интернета - сайт талантов, исполнителей, музыкантов, певцов, поэтов и художников. Где творческие люди могут добавлять свои работы – музыку, клипы, картины, стихи, сочинения и поэзию.

Талант интернета


 
 

> Пейзажна лірика
Сортировать статьи по: дате | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту


Марево снiв

Марево снiв
Марево снів
Цієї ночі, як тоді,
Далекі весни марились мені,
Які були, яких і не було –
Життя штормами загуло.

Ні серця не було, ані душі,
Лиш пахли цвітом аличі
Твої уста. Далекі весни
Собі скидались на сніги.

Цвіли сади…
В повітрі пахли тютюни.
Під загадкові зорі
Блукали чарівні вітри.

Щасливі ми були! –
Часи минули, загули.
Далекі весни знов примарились мені
Цієї ночі, як тоді…

М.Жарновський 03.07.2009р.


Вечiр мрiй

Вечiр мрiй
Вечір мрій

Вечір по-літньому теплий,
Тіні кружляють в танку,
Навіюють настрій у душу приємний,
Що хочеться пісню співать до світанку.

І знову читаю поему ліричну –
Ту саму, кохана, ту звичну.
Сльози гіркі ізтіка по обличчю,
Бо прагну життя в чарівному Заріччю.

Там серпантином устелені ночі,
Тіней не видно, не видно пороші.
Коханням наділені ніжні, пророчі,
Дивляться в душу очі дівочі.

Очі дівочі і ті чарівні
Сиплять росини – перлини морські.
Диву даєшся, стоїш і німієш,
Думками себе таємно лелієш.

Ох, лелієш себе, таємно лелієш,
У мрію свою завітну ти віриш!..
Надворі же вечір! Вечір на дворі!
Думи колише вітер поволі…

М.Жарновський 22.05.2009р.


Ранковий біль

Ранковий біль
Ранковий біль

Знову цей осінній ранок,
Зіронька тікає у світанок.
Прокинувсь я і … особливий
Крадеться в душу страх не зрозумілий.

І ранок цей – похмурий ввесь
Та ще й з туманом сивим –
Постав в очах, як дід Олесь,
Для мене буднем сірим.

Шумить на дворі вітер, стогне,
Опале листя підіймає із землі.
Він грає з ним і … як не жбурне –
Знущається, не дослухаючись мольбі…

Разом із листям я страждаю –
Все сіро навкруги.
Цієї миті і тебе прощаю,
Чи зможеш ти простить мені?!.

М.Жарновський 03.05.2009р.


Троянда на снігу

Троянда на снігу

Троянда на снігу

Кохана, поглянь, наче пава
Прийшла до нас, прилинула весна:
Явилась квітка осяйна –
Червона троянда розцвіла!

Душа зраділа, усміхнувшись чуду
Та не помітила зрадливого Іуду!
А, дарма… Тривога серденько покрила –
Чорна хмара сонце заступила.

Ні, не гроза! Плакала снігом вона.
Диву далася, скотившись гірка сльоза –
Умилася ніжна щока. Мила, диви –
Сумують ось гірко й сади.

На зеленім листі – снігові шапки,
Землю укрили білі килими.
Тільки лиш троянда серед цих снігів
Пломеніє жаром червоних вогнів.

…Заблищали вскорі крапельки роси
На пелюстках ніжних сяйва і краси.
-Бо вона гаряча, їй ніщо не страшно, -
Мовив голос ніжно, мовив він прекрасно!..

М.Жарновський 28.03.2009р.