Любовна лирика » Талант Интернета - сайт талантов, исполнителей, музыкантов, певцов, поэтов и художников. Где творческие люди могут добавлять свои работы – музыку, клипы, картины, стихи, сочинения и поэзию.

Талант интернета


 
 

> Любовна лирика
Сортировать статьи по: дате | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту


Капризи осені

Капризи осені
Капризи осені


Наша осінь капризна була,
Як юна вибаглива діва.
Чому існувала так мало вона,
У часі згубилася, мила?

Хризантемами ніжно цвіла,
Хоч і скупо промінням всміхалась.
Затяжними дощами ридала вона
Та листя з дерев без жалю зривала.

Ось і мрію душевну розбила мою –
Та юна вибаглива діва;
Серце кров’ю омила з жалю
Наша осінь капризна.

Хто став на заваді? Чому?
Відбили куранти… й тому
Дописано нашу вже казку! –
Одним словом – дістав я поразку!..

М.Жарновський 09.05.2009р.


Зірка кохання

Зірка кохання

Зірка кохання

Любов така зваблива –
Схожа на дитя,
По – справжньому відкрита, -
Скажу тобі це я.

Чого для щастя треба?
Світлого над головою неба,
Тепла та сонячного ранку,
Прокинутись з тобою на світанку,

В очі поглянуть ясні твої:
-Давай забудем негаразди всі!
Ось вмиємось краплинами роси,
Вернемось у далекі добрії часи.

Згадаєм перший наш танець
У шелесті трав весняних;
Цілунок з відблиском дзеркалець
У берегів нектарних;

Колискову, що співав я тобі
На сріблястих хвилях, у човні.
Які ж щасливі ми були тоді? –
Осикові листочки вже плинуть по воді…

М.Жарновський 02.05.2009р.




Ілюзії побачення

Ілюзії побачення

Ілюзії побачення

Сьогодні днина не весняна
І небо снігом пише знов вірші.
Як сумно без тебе, моя ти кохана!
Та й прохолода зимова таїться в душі.

Таїться свідомо, не мов би жива
Троянди пелюстка духм’яно – німа.
Поруч із нею – і я без’язикий –
Стою тут, дивлюся і мрію ,,дволикий".

Коли вже побачимось знову? –
З тобою, кохана, з тобою.
Відняло мовоньку кволу
Цією сніжною порою.

Не відаю, що знов зі мною:
Стою тут, дивлюся і мрію тобою.
…Небо зчаїлось, на пташине упавши крильце
І вітер сердито подмухав в лице.

Заскрипів сніг під твоїми ногами –
Потіче він скоро малими струмками.
А я все стою тут, дивлюся і мрію,
Своїми думками тебе тривожить не смію.

М.Жарновський 14.03.2009р.



Літо надії

Літо надії

Літо надії

Літо настало, зродилась надія
І туга кудись відійшла,
Серце зраділо, душа заспівала,
Вдихнула у себе життя.

Ось пісня лунає і думи блукають,
Шукаючи в полі тебе.
Від щастя заплакані очі вмирають,
Бо ти засліпила красою мене.



Ось тихо плину поневолі...

Ось тихо плину поневолі...

Ось тихо плину поневолі…

Ось тихо плину поневолі
Вогненою рікою в темноті.
Та й думи всі мої немов у сні,
Блукають там на самоті.

Блукають там, шукаючи тебе,
А ти десь тут, на відстані від мене…
Зустрілись знову ми!..



Осiння казка

Осiння казка

Я жив, як всі:
Розмірене життя було в мені.
Та ні… не довго жив ось так собі –
В єдину мить зустрів її…

Ця зустріч відбулася восени,
Коли надворі панувало «літо»
Й останній колос свій хилило жито –
Тоді то закохався назавжди.





Келих вина

Келих вина

Наллю я келих гіркого вина,
Згадаю те утрачене кохання.
Тоді скажу неправдивії слова
І спогади ввійдуть в бажання.

Я знав: з твоїх стихій не має вороття,
Моря шумлять і холодно на світі.
Таких, як ти, шукають все життя,
Хоча б заради однієї миті!





Спогад утрати

Спогад утрати

Погляну на небо, загадаю бажання,
Бо хочу побачить твій образ ясний.
Колись ми кохались і було кохання,
Тепер я знаходжусь в пітьмі навісній.

Я, майже, забув той погляд таємний,
Що мрії в собі береже.
Я, майже, забув твій голос приємний,
Що ніжність та примху в собі він несе.

Ось хочу у пам’ять вернутись, згадати
Твій образ, що вічно живе,
Бо серце не згадує більше образи,
А життя поступово пливе.

Ось і зорі холодним вогнем вже палають
І місяць у небі спливає ясний, –
Лиш мрії мої у очах вже згасають
І погляд туманно вкриває німий.

Вже й небо у хмарах сивіє,
А я все стою, і дивлюся, і мрію…
Хоч на мить же хотілось повірити в диво,
Що і вона зі мною тут мріє…

М.Жарновський 09.01.2009р.